Поклейка шпалер на гіпсокартон

Ремонт у будинку чи квартирі можна зробити досить швидко та недорого, використовуючи сучасні технології та матеріали. Гіпсокартон – одна з найкращих пропозицій будівельного ринку. З його допомогою можна не лише вирівняти криві стіни, а й наділити приміщення унікальними архітектурними особливостями: аркою, нішами, камінним порталом, багаторівневою стелею.

Серед фінішних оздоблювальних матеріалів лідируючі позиції досі належать шпалерам, так як їх величезний асортимент (паперові, вінілові, флізелінові, стельові і навіть рідкі) дозволяє реалізовувати найсміливіші дизайнерські рішення, причому швидко і без особливих зусиль, на відміну від фарбування, декоративних штукатурок.

Знаючи як поклеїти шпалери на гіпсокартон правильно, можна досягти ідеального результату.

Технологія поклейки шпалер на гіпсокартон

Поклейка шпалер на стіни з гіпсокартону має деякі нюанси, не знаючи яких багато хто припускає грубі помилки. Через них свіжий ремонт може бути безнадійно зіпсований або швидко стане непридатним.

Особливості обклеювання гіпсокартонних стін шпалерами:

1. На гіпсокартонних листах є написи, а самі вони пофарбовані в зелений колір, тому при виборі занадто тонких, світлих паперових шпалер стануть просвічувати та зіпсують зовнішній вигляд кімнати.
2. Картонно-гіпсові панелі бояться вологи і є гігроскопічними, тому, при необхідності освіжити фінішне оздоблення, зняти паперові полотна доведеться разом з панелями, що ввібрали в себе клей.
3. Поклейка шпалер на гіпсокартон без шпаклівки загрожує тим, що будуть помітні всі стики. Якщо закласти лише отвори кріплень і шви, вони будуть проявлятися потовщенням рельєфу.
   

   Як правильно клеїти шпалери на гіпсокартон?

   Перш ніж приклеювати шпалери на гіпсокартон, слід провести певні підготовчі маніпуляції, які допоможуть отримати відмінний результат.

   1. Забезпечити стабільну температуру в приміщенні (оптимальний діапазон +22-25°С), щільно закрити всі вікна та двері, щоб унеможливити протяги.
   2. Нанести розмітку відповідно до ширини полотен за допомогою будівельного рівня, який допоможе наклеїти смуги рівно. Особливу увагу розмітці слід приділяти при використанні фотошпалер та комбінованого оздоблення, оскільки найменша помилка може зіпсувати не лише дизайн, а й дорогий матеріал.
   3. Починати роботи від вікна, щоб після обклеювання стики між полотнами були непомітні.
   4. Підготувати спеціальний шпалерний шпатель із пластику (можна замінити гумовим валиком) і використовувати його для вирівнювання смуг та видалення з-під них бульбашок повітря.

   Етапи підготовки поверхні до обклеювання шпалерами

   Підготовка до наклеювання шпалер складається з кількох етапів, кожен з яких дуже важливий для отримання хорошого та якісного результату.

   Підготовчі заходи передбачають:

   • грунтування поверхонь;
   • заклеювання стиків;
   • шпаклівка швів, кріпильних елементів та стін повністю;
   • затирання поверхонь;
   • повторне покриття ґрунтом.

   Грунтовка

   Для якісного зчеплення шпаклівки з гіпсокартонним листом застосовують спеціальні рідкі склади – ґрунтовки. Такі засоби не тільки забезпечують надійну адгезію всіх шарів обробки, але й захищають основу від розвитку на ньому грибка та плісняви.

   Більшість майстрів використовують готові засоби на основі акрилу, однак у продажу є і сухі препарати для ґрунту, розводити які слід самостійно.

   Використання ґрунтовки здійснюється відповідно до інструкції виробника. Наносити засіб на поверхню можна звичайним широким малярським пензлем або валиком, намагаючись розподіляти його рівномірно.

   Після такої обробки до наступного етапу робіт можна переходити лише після повного висихання ґрунту (час застигання вказується на упаковці засобу).

   Проклеювання серп’янкою

   Щоб сховати стики між листами гіпсокартону, ремонтними фахівцями застосовується особливий матеріал – серп’янка.

   Вона є стрічкою зі скловолокна або лавсану, зворотна сторона якої покрита клеєм і зовні нагадує бинт або тонкий пластир.

   Для маскування та ущільнення стиків між листами серпянку щільно приклеюють на всі шви, намагаючись не допускати проникнення повітря під стрічку та утворення бульбашок. Іноді шар клею недостатньо якісний, і в такому випадку для фіксації можна використовувати трохи клею ПВА.

   Шпаклівка стиків

   Повністю проклеєні шви слід зашпаклювати. Для цього підготовлений шпаклювальний розчин укладають у поглиблення між листами і ретельно розрівнюють.

   Від акуратності на цьому етапі залежить кінцевий результат обробки. В ідеалі, після обробки шви повинні стати непомітними та злитися з поверхнею.

   Після висихання стики затирають дрібною наждачкою.

   Щоб уникнути просвічування чорнового матеріалу крізь фінішний, і необхідності відривати старе оздоблення разом з панелями, обов’язково слід шпаклювати не лише шви та місця кріплень, а й усю решту поверхні.

   Такі роботи виконуються фінішним шпаклювальним складом, відповідно до рекомендацій його виробника.

   Розчин наносять невеликою кількістю та ретельно розрівнюють за допомогою шпателя. Тримати інструмент слід під кутом 45 °.

   Шар шпаклівки має бути рівномірним, а його товщина не може перевищувати 2 мм.

   Затирання шпаклівки

   Після шпаклівки можуть виявитися незначні нерівності та вертикальні смуги, залишені шпателем. Позбутися їх можна шляхом шліфування звичайним наждачним папером.

   Затирати нерівності слід максимально акуратно, щоб не пошкодити і не заколоти тонкий шар, що вирівнює.

   Грубі дефекти забираються шляхом затирання стін крупнозернистим папером, після чого вся поверхня затирається папером з найдрібнішим напиленням. Прискорити процес можна використовуючи спеціальну будівельну терку чи шліфувальну машинку.

   Затирання – дуже запорошена та шкідлива для здоров’я маніпуляція, тому вимагає використання захисних окулярів та респіратора.

   Повторне ґрунтування

   Перш ніж клеїти шпалери на гіпсокартон після шпаклівки та затирання, необхідно покрити ґрунтом усі поверхні повторно. Ця маніпуляція дозволить:

   • якісно зробити фінішне оформлення;
   • запобігти їх відставанню після висихання;
   • захистити гігроскопічний матеріал, що вирівнює, від глибокого проникнення клею.

   Повторно ґрунтують стіни у два шари, причому другий наноситься лише після повного висихання попереднього.

   Завершальний етап перед поклейкою шпалер на стіни

   Переходити до наклеювання фінішного оздоблення можна після виконання всіх завершальних маніпуляцій:

   • затирання;
   • повторної ґрунтовки;
   • прибирання приміщення від пилу та сміття;
   • розмітки під шпалери потрібної ширини.

   Нанесення розмітки необхідне максимально точного розрахунку кількості і довжини полотен. При використанні шпалер із візерунком або малюнків слід попередньо зіставити зображення та пронумерувати аркуші. Якщо пропустити цей етап, стики між полотнами помітні, а орнамент зміститься, зіпсувавши загальну естетику приміщення.

   Наклеювання відрізів передбачає застосування спеціального шпалерного клеючого складу, готують який відповідно до інструкції, що додається. Після замішування клей повинен постояти деякий час, щоб у ньому пройшли хімічні реакції. Для зручності використання випускають склади з індикатором, що дозволяють ідеально приклеїти полотна встик без проміжків між окремими смугами.

   Наносити клейовий розчин найкраще валиком. Залежно від вибраного матеріалу клей наносять на:

   • стіни;
   • шпалери;
   • стіни та шпалери.

   Відрізи кріплять зверху вниз, ретельно розрівнюючи від центру до країв руками і видаляючи бульбашки повітря, що потрапили під них, валиком або пластиковим шпателем.

   Вирівнювання стін гіпсово-картонними панелями з їх подальшою шпаклівкою створює ідеальні умови для будь-якого декоративного оздоблення, але тільки в тому випадку, якщо чернові роботи були проведені якісно, з дотриманням технології та обов’язкових заходів. Підготовлені таким чином стіни можна пофарбувати, покрити декоративною штукатуркою або облицьувати цеглою, але найкраще купити флізелінові шпалери. Вони відмінно фіксуються на гіпсокартоні, а завдяки широкому асортименту дизайнів і кольорів дозволяють реалізувати навіть найсміливіші задуми дизайнера.